Міла на вигляд була красивою молодою дівчиною, я б сказав юною. Ну, знаєте, це той самий вік коли дівчина от-от розквітне. Не з ідеальною як у силіконових секс-ляльок зовнішністю. Кирпатий носик, деякі риси обличчі здавались асиметричними. Проте з іншої сторони я її зробив красивою, красиве обличчя, великі зелені очі, невеликі груди, тонкі пальці і ніжна шкіра. Це хоч і було зумовлене бажаннями клієнта, але мені здалося що це доволі гармонійно. Настільки, що я відмовив клієнту і повернув йому гроші з відсотком за відмову, думав про себе майстер споглядаючи своє творіння.
Сьогодні Міла буде родзинкою шоу корпорації iDnipro. На стенді корпорації був ажіотаж, купа дітей і дорослих (звісно дехто з них домовлялися з менеджерами про спеціальні моделі.
- Шановні пані та панове, спеціальним гостем нашої виставки буде Василь Петрович Дорошенко, СЕО та майстер-лялькар корпорації iДніпро. Він презентує нам нову модель iDoll. Василю Петровичу прошу на сцену…
- Вітаю шановне панство, хочу вам представити Мілу, - петрович вільною рукою зробив жест в сторону андроїда, - вона зі сарматських степів, її у малому віці викрали щоб продати в рабство. Там її вчили виконувати будь які примхи хазяїна… та її горда душа… - кінець фрази вже не можна було розібрати бо коли Міла вийшла зал взревів, вона пішла в сторону фанатів андроїдів, котрі хотіли вже цього милого робота собі в колекцію, так як вона виглядала майже як жива людина. Та з нею було щось не так. Щось вона тримала в своїй руці і це щось миготіло.
- Босс, у нас проблема, схоже наш сервер атакують хакери, - почув Петрович в навушнику.
Агенти СБУ як завжди вели дежурство під час масових заходів. І на цій презентації також. Серед натовпу міг бути терорист. Але зазвичай людей перевіряли на вході, агенти тільки випадково перевіряли конференції та презентації всередині. От і зараз, Петро Хмурий, сержант СБУ для цікавості вирішив подивитись презентацію андроїдів, коли на сцену вийшла Міла він відразу помітив, що андроїд тримає в руках бомбу.
- На презентації iДніпро андроїд тримає бомбу. Спробую її знешкодити…, - сержант доповів в рацію-навушник, на заперечення командира він вже не відповідав.
- Дякую, що завітали в мою пекарню, - сказав дежурну фразу Микола. Справи в його пекарні йшли не дуже добре. Він міг готувати всього десять страв, навіть якщо консультуватись з інтернетом у нього більше практично ніколи не виходило.
- І тобі дякую за хліб випечений людськими руками, але б ти завів собі помічника, - додала бабуся, котра була постійним клієнтом, - та знайди собі дівку, про себе додала бабуся.
Вік Миколи вже був таким що наближався до середнього віку, та й статури був не худорлявої. Ще трохи і почнеться криза середнього віку. Та шансів на жінку у хлопця не було. Він був не сучасний, не мав власного андроїда, та й електропікап, котрим він підвозив продукти був застарілий для сучасних киянок. Так здавалося хлопцю.
- На презентації нового андроїда від корпорації iDnipro СБУ знешкодила андроїда, мозок которого взломали хакери щоб підірвати бомбу...
- Головізор, вимкнути, - передача його не цікавила, - Кляті андроїди, краще б їх ніколи не було. От як би бомба взірвалась, то задумались. Скоро все будуть виробляти замість нас.
Задзвонив телефон, “Невідомий номер”, як показала голограма. “Піднявши” голографон Микола почув і побачив робота, в уніформі банку
- Повідомляємо, Микола Свиридович Княжич що вам потрібно виплатити борг по кредиту у розмірі 10.254 грн до 10 вересня 2049 року, або банк змушений буде звернутися до суду, ваше майно буде заарештовано і продано на аукціоні.
- Блядь, - вилаявся Микола і “поклав трубку”.
(голаграфон - суміш розумного годинника і пристрою для трансляції голограми чи зображення на якійсь поверхні)
Він оглянув свою кафе-пекарню, це був невеличкий будиночок в спальному районі Київа, котрий дістався йому у спадок. Тут було охайно, дизайн був авторським у народному стилі. Он на стіні вісить червоно-чорний рушничок. А на стіні картина художника де зображено ломоть хліба та келих молока. Також у спадок йому дісталася справа пекаря. Тут завжди можна було скуштувати свіжий, духмяний хліб. Та зараз настала епоха анроїдів і машини вміли пекти хліб ідеально, з розрахунку до секунди. Знали сотні рецептів. Покупців ставало дедалі менше. З`явились борги, депресія… І ця боргова і психологічна яма ставала все більше, і більше, і більше.
Підійшовши до холодильника Микола дістав пляшку пива, і відкривши її сьорбнув алкогольного напою.
- А, продаю все і поїду в Амстердам, погуляю в Кварталі Червоних ліхтарів, бо тільки там тепер є живі повії і курну наркоти. Все, завтра поставлю об’яву в інтернеті і чкурну звідси.
