- Мовчи, у тебе піратська прошивка, так що поліція йде в дупу…, - і бандит зав’язав андроїду рота скотчем (звісно персональний асистент теж міг виконувати роль бодігарда, але для цього потрібно було теж купувати ліцензію, щоправда тут вже обмежень не було. І звісно Микола не подумав відкрити усі функції коли прошивав Дарину).
- Де твій голограф?, - спитав бандит у хлопця… (той перед цим зняв його і залишив у ванній кімнаті, коли мив свої кросівки з дороги)
Микола мовчав.
- А якщо ми тобі щось відріжемо….
Здалеку почулась поліцейська сирена.
- Та не може цього бути, тікаємо.
Бандити схопили Дарину і чкурнули через розбите вікно.
Пройшло декілька хвилин і почувся рев машини, бандити поїхали. А поліція таки не приїхала. Схоже то поліцейські їхали по іншій справі.
Чи визвати їх. Ні. Тре їхати за ними, а… пригадав що в булочній він забув пістолет. Думаю вистачить, подумав Микола. Перевірив голографон, він був на місці. Одягнув і відкрив додаток управління андроїдом, там була функція відслідковування на мапі. Звісно поки злочинці її не перепрош’ють.
Сівши у свій електропікап хлопець швидко доїхав до булочної. Сусіди котрі гуляли на вулиці, все ж таки був серпень, здивовано на нього подивились. Взагалі останнім часом їх мовчазний та привітний булочник вів себе досить дивно. Не гаючи часу, він вмить піднявся на горище, дістав зі скрині гвинтівку, “СВД” там було написано. А також десяток патронів. Вистачить, - подумав булочник.
Сівши в свій пікап він включив голографон і відкрив мапу де відображалися координати куди Дарину повезли бандити. Натиснув на газ щосили і помчав…
---
Іван Романоф був сином російського олігарха, котрий встиг чкурнути з РФ-ії коли розпочалась війна, звісно з викраденими статками, ну і був бізнес, в країнах середнього Сходу і Африці (ну, як би так “бізнес” - він мав деякі привласненні вагнерівцями копалини і мікро-кредитні організації. І якщо перші у нього відібрали то останній бізнес процвітав). Батько сильно бив хлопця в дитинстві і робив “інші” речі. Та одного разу хлопець виріс і вбив цю погань, звісно не сам, а замовивши кілера. Бійця чвк, котрий вижив після війни в Україні. Але хлопець був вже “заражений”, він як і батько став садистом, але ще гірше з сексуальним нахилом. Власне, на відміну від Сергія і Миколи, він знав що цей андроїд має емоційний інтелект, може відчувати біль.
Якраз найняті ним бандити і занесли до нього зв’язану і замотану в якусь мішковину Дарину. Розгорніть її.
- Відпустіть мене, це порушення закону, я приватна власність
- Так, але не того кого ти думаєш
Поки бандити тримали андроїда, Романов підійшов до неї і використовуючи порт на потилиці підключив її до комп’ютера. З активною прошивкою в активному стані андроїд було важче прошити, навіть з піратською версією, котра зазвичай мала дири в безпеці, тому був потрібен не голографон, а сучасний пк. Спеціальна програма, перевіряла доступні дири і порти, а вже потім використовувала спеціальний вірус котрий взламував прошивку і дозволяв перепрошити її наново.
Запустивши програму, обравши виробника, через декілька хвилин він побачив, як Дарина “осіла” і ввімкнулась, після того як в неї “залили” нову прошивку. Єдина проблема була в тому, що до розділу де були ігри і їх збереження він поки не отримав доступ. А він пограти в дорослі… Та споглядаючи за андроїдом у Романофа вже “стояв”. Тому він плюнув на взлам цього розділу.
Тицнувши на голографоні додаток, андроїд “прокинувся”.
- Вітаю вас хазяїне
- У тебя есть русский язык?
- Ні, я знаю українську, english, deutch, francais, polska mova… Російська мова заборонена на рівні біос.
- Окей, ай вонт інгліш.
- Please choose my name.
- Ай хев хедаче віз фантазі, со…. вел йор превіос нейм ваз Даріна, со ит вил би Дарина агейн.
- Thank you for this wonderful name. I`m personal asis…
- Стоп зис булшит, андрес нау, - Романов перервав фразу андроїда.
Андроїд роздяглася, та коли Романов спробував роздивитись її ближче, сказала:
- My system warns you, i cant perform sexual activity before you obtain special license
- Окей, Окей, - Романов клацнув на клавіатурі пк, очі андроїда блимнули і трохи змінилась зовнішність.
- Хо-хо-хо, - дядько вже збирався знімати штани, та очі андроїда загорілись червоним світлом, вона розвернулась і вдарила того з ноги, так що Романоф відлетів до стіни. Бандити котрі побачили це, спробували допомогти своєму босу. Та один був схвачений, за руку, а іншу було відразу зломано. У другого вилетіла щелепа від удару ногою.
Потім андроїд подивилась навколо себе… Побачила сорочку… щось в середині “клацнуло”, і вона її одягла.
---
- Батько, я сьогодні тобі відомщу, ти побачиш як твоє улюблене створіння знищить тебе і вб’є багато-багато людиськ.
- Это ты про что?
- Про то что простые людишки ничто без лидера, без величайшего ума нашего императора Ло Хуи. И то что сегодня будет великий день.
---
Дарина бігла в сторону звалища промислових відходів, там можна було знайти потрібні деталі для бомби, де знайти саму вибухівку вона теж знала.
Добігши, вона швидко знайшла запал, зробила з деталей зламаного радіо детонатор, а потім знайшла вибухівку і цвяхи для більшого ефекту.
Щось заглючило, якісь картинки з заблокованої частини пам’яті
---
- Хіляй мене, давай хіляй, - котик-лицар в блискучих обладунках б’є якогось триголового змія, - ААааа.
Її персонаж колдує і майже добитий лицар з новою силою б’є змія.
…
Інша картина, Лицар лежить побитий, мій персонаж колдує щось на кістяного дракона і той розпадається.
Кричу, - Я перемогла, ура, ура!!!, - і потім стрибаю.
- Молодець, тепер воскреси мене.
