Не встиг він закінчити, як вийшла Дарина і хоч спочатку чоловік потягнувся до кишені, та щось його зупинило. Мабуть сукня, наче була пошита під цього андроїда. А потім знов задзвонив дзвоник, увійшла пара і він замовив каву. Так, в булочній було декілька столиків і кавова машина, людина могла почастувати себе круасаном, коли вони були, але це все ще не була повноцінна кав’ярня.
- Як мені?, - запитала Дарина
Микола мовчки стояв вражений, а от клієнтка, панна років сорок, котра зайшла в булочну сказала, - “Пані, Ви прям бімба! Вам дуже пасує це вишиванка”, можна я сфоткаюсь з вами?.
Прям бімба, - про себе мовив підтягнутий чоловік.
- І я теж хочу сфотографуватись з панною.
***
Офіцер СБУ вихопив бомбу з рук Міли. Його колеги повалили андроїда на землю. На бомбі був циферблат. Там світились цифри. 6…5…
Розуміючи, що він не встигне її знешкодити, він крикнув щоб люди навколо розбіглися, а сам побачивши металевий стіл, пригнув під нього закривши бомбу собою.
***
Після невеличкої фотосесії з Дариною клієнтка замовила декілька багетів і вийшла, та тільки вона вийшла як до пекарні зайшли чотири дядьки, Сергій, два бугая і якийсь чувак такої ж середньої статури як і Микола, але виглядав він гірше пекаря, судячи він сильно курив щось, через що сірий колір шкіри і мав “пивний живіт” бо зловживав тим самим пивом.
- Колю, я привів клієнта, котрий хоче купити ляльку.
- Так, - дядько роздивився Дарину, - фіфті соузанд ойро енд тен персент фо дресс. Оу, ші ар май дрім, кент вейт то фак хьор - по акценту і ойро, було зрозуміло що це якийсь російський емігрант з Німеччини, котрий трохи знав англійську і не вивчив німецьку.
-Я не давав згоду, - Микола підійшов до чоловіків.
- Ейті соузанд віз дресс.
- I will not sell, - відповів Микола.
- Сука, ти ж говорил, - звернувся той до Сергія
- Ти ж казав що тобі потрібно закрити борги, ти закриєш.
(І я трохи підзароблю, бо п’ять відсотків то п’ять відсотків, - про себе подумав хлопець).
- Так ми не договоривались, ай вонт хьор, aй віл тейк хьор. Гайз!
Ті двоє вишибали витягнули ножі.
- Не рекомендую вам це робити, - звернувся до них підтягнутий чоловік.
- А ти ще хто?
- Мирослав Сонечко, Служба Безпеки України, хлопець піднявся і однієї рукою показав на пістолет за плащем, а іншої витягнув посвідку.
Потім Мирослав звернувся до іноземця, - First - I`m captain of SSU Myroslav Sonechko, Second - owner don`t want to sell this android. Third, Мирослав схопив іноземця за ворот, So fuck off because i still want to drink my coffee!
Хлопці пішли з булочної. Капітан СБУ теж вийшов за ними, тільки на хвилину повернувся і подивився на Дарину і Миколу. Так і не допивши каву.
Микола не встиг подякувати йому. СБУ-ник був в його булочній вперше.
Вечір. Микола та його андроїд йшли додому, якраз пішов додому. Дарина обхопила руку хлопця і зі сторони здавалось що під зонтом пара закоханих.
- Дарина, у мене питання, а що ти вмієш, ну окрім роботи, ти ж персональний-асистент?
- Ну, я можу запустити відеогру чи на телевізорі, чи на галопрогравачі і бути партнером в іграх. Усі, крім порно ігор. Звісно ігри повинні бути куплені. Можу підключитись до твого пк чи консолі. Я можу і сама запускати ігри, я сумісна повністю з бібліотекою Steam і EGS для пк, моїх можливостей вистачить щоб запустити будь-яку гру в максимальній роздільній здатності. Для цього в моїй пам’яті виділено сто терабайт. За геймпад буде ваш голографон, там в додатку керування мною є режим для ігор. Також до мене можна підключити будь-який безпровідний геймпад від Playstation 6 чи Xbox XX і вище. Ще я можу робити стандартні опереції - прибиратись в хаті, обдзвонювати клієнтів… Можу бути як молодша сестричка, андроїд “зробила великі очі”, - “Братику, прокидайся, тобі вже потрібно йти на роботу!” сказала вона милим голосом і повернувшись до хлопця, обійняла того, так що хлопець відчув теплоту ніби живої людини…
Микола зашарівся, - Ти ж без…
- Так, без секс модуля- андроїд поцілувала хлопця в лоба, як дитину і відсахнулась, - все ж таки секс і ніжність різні речі. - додала андроїд тихим голосом.
Зайшовши до домівки, а це була одна з останніх п’ятиповерхівок ХХ-го століття, піднялися на третій поверх та відчинив двері. Це була маленька однокімнатна квартира, перероблена в студіо. Типове холостяцьке помешкання, тільки шкарпетки на люстрі не висіли. Микола зняв свої туфлі і тільки зараз він зрозумів що Дарина була без взуття.
- Сідай на диван.
Хлопець набрав гарячої води в таз і почав мити ноги андроїду
- Я б могла помити ноги і сама, але так, вибачте хазяїне, я забулась вас попросити про взуття. Це захистить від псування шкіру на моїх ногах.
- Ще одне питання, а підзаряджати тебе як, я тут бачу в додатку що в тебе зараз 60 відсотків.
- Магнітною зарядкою в мій магнітний порт на потилиці
Після того як хлопець завершив мити андроїду ноги, Дарина сіла підставивши собі ноги під коліна і нахиливши голову відсунула волосся з шиї і оголила порт біля шиї.
- Ось тут, бачите чорний прямокутник. Підключіть магнітну зарядку туди.
Хлопець взяв провід від зарядки, котру увімкнув у розетку, а магнутний кінець положив на прямокутник на потилиці андроїда.
Микола подумав, цілком можна пограти в ігри. Власне він інколи грав в одну казкову умовно-безкоштовну РПГ, Kitten Saga від українських розробників, в котрій потрібно було грати за фентезійних двоногих кошенят. І він не міг пройти деякі рівні, де потрібна була команда. А він був не дуже товариським, тому команду він собі знайти не міг.
- Давай зіграємо в Kitten Saga…
- Добре, інсталюю. Будеш грати зі мною? Мені створити акаунт?
